РЕЛІГІЯ І ВІРА. ЯК НЕ ПЕРЕПЛУТАТИ ОДНЕ З ІНШИМ.
Іншими словами, релігія - це форма суспільної свідомості, сукупність духовних уявлень, заснованих на вірі в існування Бога (богів) чи надприродних сил, а також релігія має відповідну поведінку та специфічні дії (культ). Але тут слід пам'ятати, що релігія не замінює віру і не є тотожною для неї. Не кожна релігійна людина вірить, але кожен, хто вірить, – є релігійною персоною.
Як виникає релігія? Все починається з питання про наше походження і
усвідомлення існування потайбічного надприродного світу. Тут важливо зазначити,
що релігія має на увазі наявність певного погляду на життя і світ. Це спроба
пояснити існуючу реальність та співвіднести людину з цією реальністю. Зазвичай
під релігією мається на увазі набір вірувань та переконань (догматів).
Німецький богослов Фрідріх Шлеєрмахер (1768-1834 рр.) вказав, що релігія це не
просто догма чи набір етичних правил, це насамперед відчуття залежності від
нескінченного.[2]
Релігійне відчуття часто взаємодіє зі страхом та благоговінням, любов'ю та
радістю, інтуїцією та внутрішнім знанням. Релігійність характеризується як
«стійке почуття страху, смиренності, захоплення та радісного прийняття,
незалежно від того, на який об'єкт це почуття спрямоване, але за умови, що воно
досягає певної сили».[3]
Релігія, якщо говорити загалом, має на увазі, що ви вірите і маєте певні
духовні знання, почуття та стосунки, а також спосіб життя, поведінку та життєві
підвалини.
Що таке віра? Віра – це стан духовного життя та стосунків з Богом та
духовним світом. Ось кілька визначень, які пропонуються Владиславом Бачиніним в
Малій християнській енциклопедії:
«віра як відкритість людського серця Богу, відповідь на звернене до нього
Слово Боже, як безоглядна самовіддана любов до Бога;
віра, як відчуття присутності Бога у своїй душі;
віра, як духовний зв'язок із Христом;
віра, як істинний шлях, що веде до богопізнання».[4]
Ще одне цікаве визначення віри належить датському релігійному мислителю і
філософу Серену К’єркегору – «Віра - це глибоке, сильне, блаженне занепокоєння,
яке спонукає віруючого до того, щоб він не міг заспокоїтися в цьому світі, так
що той, хто цілком заспокоївся, перестав бути віруючим».[5]
Який же зв'язок між релігією та вірою? Релігія є необхідним полем віри, де вона
проростає. Релігія несе із собою конкретний духовний досвід (зустріч із Богом,
одкровення, релігійне осяяння). Віра відштовхується від релігійного досвіду
однієї людини чи групи людей, переосмислює цей досвід та вербалізує його. Тобто
віра робить релігію живою та неформальною.
[1] Лубський, В.І.,
Теремко, В.І., Лубська, М.В., Релігієзнавство. Підручник. – К.: Академвидав,
2008. – 21 с.
[2] Эриксон Миллард. Христианское богословие. – СПб.: "Библия для
всех", 1999. – 14 с.
[3] Rule A.K.
Религия, Религиозный. в Теологический энциклопедический словарь. Под ред. У. Элвела. – М.: Ассоциация
«Духовное возрождение», 2003. – 975 с.
[4] Бачинин В.А. Вера. Малая христианская энциклопедия: В 4 т. Т.1. –
Религиозная философия. – СПб.: Шандал, 2003. – 75 с.
[5] Кьеркегор Серен. Евангелие
страданий
Коментарі
Дописати коментар