ЩО ТАКЕ ГОМІЛЕТИКА?

Важливість гомілетики в її практичності і публічності. Якщо по теоретичним предметам ми не завжди бачимо результати навчання, то по гомілетиці ми це бачимо з перших днів навчання. І це зрозуміло, бо проповідь це не тільки суспільна справа, але і постійно оцінюєма справа (скільки слухачів, стільки і оцінок).

Якщо ви погано вчили богослов’я, то це можна якось приховати, якщо ви буде мовчати з теологічних питань. А якщо ви погано вивчали гомілетику, то цього не приховаєш, адже гомілетика – це мистецтво церковної проповіді. Це предмет, який має перетворити мовчазного студента на полум’яного оратора, на переконливого глашатая Слова Божого. Тому, як тільки проповідник виходить за кафедру і починає проповідувати, всім слухачам одразу стає зрозуміло настільки добре він вчив гомілетику.

1. Що таке гомілетика?

Гомілетика – богословська дисципліна, яка вивчає методи і принципи підготовки та проголошення проповіді.

Слово "гомілетика" походить від грецького слова «Гомілія» (грецьк. ὁμιλία - «суспільство, спілкування, бесіда»).

2. Біблійні основи гомілетики

Слово "Гомілія" означало бесіду з однією людиною або зібранням осіб, а надалі набуло значення промови, яка проголошується в релігійних зібраннях.

Лук. 24:14 – «вони говорили між собою, про все, що відбулося».

Дії Ап. 20:21,26 – «Але донеслося до них про тебе, що навчаєш усіх тих юдеїв, які між язичниками, відступати від Мойсея, говориш їм не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв».

Витоки подібної «бесіди-гомілії» сягають старозавітного суботнього богослужіння, що містив як обов'язковий елемент читання та тлумачення прочитаних уривків.

У такій формі гомілія практикувалася Ісусом -

Мф. 13:54 – «Прийшовши на Свою батьківщину, Він навчав їх у їхній синагозі...» (Лк. 4:16-21).

Апостолом Павлом –

Дії 20:7 (8-11) – “Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовив  до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі».

3. Біблійні слова які характеризують проповідь

«Кеrussо» - це слово означає «проголошувати, звіщати». Воно використовується в різних граматичних формах більше 50 раз (Мф.24:14; Мф.26:13; Мк.13:10...). Проголошувати — значить переконливо заявляти про те, що є або що буде, подібно тому, як в давнину вісники (глашатаї) на площах міст голосно розповідали людям закони і накази царя.

“Evangelizo” – Слово близьке до “Kerusso” що означає «я проповідую благу звістку».    Дані два слова часто взаємозамінні. (Лк. 8:1, Дії 8:4-5; 15:35)

“Martureo” – Означає «я свідчу». Термін, що застосовувався в юриспруденції. “Martureo” підкреслює особисте достовірне знання передаваних фактів. (Ів 1:7-8, Об 1:2).

“Didasko” – «Я викладаю, учу...» Фокусуватиметься увага на вмісті і на меті передаваної інформації. Слово часто використовувалося в Новому Заповіті (Мт. 28:20; 1Тим 6:2; 2Тим 2:2)

Узагальнюючи біблійну термінологію можна твердо сказати, що всі вони описують авторитетне проголошення істинного слова від Бога людьми, які отримали його від Бога, до людей які його потребують для змін у житті.

4. Коротка історія гомілетики

Спочатку "гомілію" відрізняли від проповіді. У перші століття християнства гомілією називалося послідовне пояснення текстів Святого Писання із застосуванням їхнього смислу до практичного життя. Це було щось на зразок того, що в багатьох церквах сьогодні називається Розбір Слова Божого.  

Для проповіді у перших християн існували інші слова: "логос" - "слово" у сенсі окремої промови або "керигма" (1 Кор.2.4) у сенсі проголошення та проповідницького служіння.

Проповідь як промова відрізнялася від "гомілії" тим, що вона спиралася на певний текст Писання або мала певну тему, в той час, як "гомілія" складалася з коротких послідовних пояснень біблійного тексту.

Ще в перших століттях християнства люди почали усвідомлювати необхідність уважного відношення до проповіді і вивчення її методів. Відповідно до цього розуміння з'явилося бажання зберегти кращі зразки проповідей.

«Гомілія» як термін проповіді, що містить тексти Святого Письма і є найдавнішою формою проповіді яка, введена у вжиток Орігеном (185-253 гг.). Перша збірка вибраних проповідей була складена Орігеном в 3-му сторіччі.

Найдавніша церковна гомілія, що збереглася, належить Клименту, єпископу римському (помер в 101 р. н.е.). Розмови зустрічаються у гомілетичній спадщині більшості як східних, так і західних Отців Церкви.

В ІV ст. н.е. гомілія стала означати "застосування правил, принципів та прийомів риторики у богословській промові, духовних навчаннях та настановах". Тобто, відбулося пристосування риторики до цілей та вимог проповідництва.

Однак дуже швидко виникла потреба не просто в збереженні добрих проповідей, а в осмисленні проповідницької діяльності та систематизованого викладу всіх принципів і методів, необхідних для підготовки і проголошення проповіді.

Книгами, які більше чи менше відповідали цій потребі, були:

            1. Праця Августина "De Doctrina Christiana" або "Доктрини християнства", де даються поради проповідникам (V ст.).

            2. Твори Еразма Роттердамського "Ecclesiastes" чи "Проповідник" (ХVІ ст.).

            3. "Застільні промови" Мартіна Лютера, що містять дуже багато корисного матеріалу для проповідників (ХVІ ст.).

            4. "Loci Communes" або "Збірник текстів" Філіпа Меланхтона, в якому наводяться зразки текстів для проповідей (ХVІ ст.).

Але по суті, першим, хто написав працю, гідну назви гомілетика, був Андреа Гіперіус з Марбурга (1564 р.). Його твір «Про складання духовних промов» дає вказівки, як вибрати текст для проповіді, як скласти проповіді і т.д.

5. Вислови відомих проповідників щодо проповіді

Чарльз Сперджен –

"Проповідь, точніше проповідь благодатного Євангелія - це "вільний, доступний його виклад при умілому поводженні із слухачами".

Дональд Г. Міллер –

"Проповідувати - це стати учасником події, коли Живий Бог звершує спасаючу дію при безпосередній зустрічі з людьми через проповідь… ".

Д. Мартін Ллойд-Джонз –

«проповідь - це не есе і не літературний твір, призначений для публікації, читання і переказування. Це послання, яке призначене для сприйняття на слух і яке повинно мати миттєву дію на слухачів».

Сучасна думка –

“проповідь -  це пояснення біблійного тексту так вірно і  з таким завзяттям, щоб Божий голос був почутий і народ Божий ставав йому більш слухняний».

Питання для обговорення:

1.     Дайте своє визначення гомілетики. Що таке гомілетика на вашу думку?

2.     Чому готуватися до проповіді необхідно?

3.     Чому на ваш погляд фокус проповіді змістився з бесіди на промову?

Домашнє завдання.

Вибрати три проповіді Апостолів і їх послідовників в книзі Дії Апостолів і пропрацювати їх відповівши на наступні питання:

1.     Розділити проповідь на три частини: вступ, основна частина, висновок-заклик.

2.     Визначити основну тему проповіді і мету проповіді.

3.     Визначити основні пункти теми проповіді.

4.     Зафіксуйте чи є в проповіді посилання на тексти Святого Письма?

 

Проповіді в книзі Дії Апостолів –

1.     Проповідь Петра під час П’ятидесятниці (Дії Ап. 2:14-36, 38-40).

2.     Проповідь Петра в храмі після зцілення кривого (Дії Ап. 3:12-26).

3.     Проповідь Петра перед синедріоном (Дії Ап. 4:8-12).

4.     Проповідь Степана перед синедріоном (Дії Ап. 7:2-53).

5.     Проповідь Петра в домі Корнилія (Дії Ап. 10:34-43).

6.     Проповідь Павла в синагозі в Антиохії Пісидійській (Дії Ап. 13:16-41).

7.     Проповідь Павла в Афінському Ареопазі (Дії Ап. 17:22-31).

8.     Проповідь Павла ефеським пресвітерам (Дії Ап. 20:18-35).

9.     Проповідь Павла в Єрусалимі (Дії Ап. 22:1-21).

10.  Виступ Павла перед намісником Феліксом (Дії Ап. 24:10-21).

11.  Виступ Павла перед царем Агрипою (Дії Ап. 26:2-23).